Тема. Екологічні групи грибів.

Мета. Узагальнити знання про особливості грибів як окремого царства    організмів, сформувати поняття про екологічні групи грибів та їх роль в природі та  в житті людини; продовжувати формувати навички роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; розвивати вміння працювати з додатковими джерелами інформації; виховувати навички толерантного спілкування в процесі роботи в групах.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Обладнання. Підручник «Біологія: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. 6 клас. Л.І. Остапченко»; таблиці «Цвілеві гриби», «Гриби лісу», «Гриби-паразити»; мікроскопи, мікропрепарати мукора.

Методи і методичні прийоми. Словесні (бесіда, розповідь, розповідь з елементами бесіди);

наочні (демонстрації таблиць, розгляд малюнків у підручнику, лабораторне дослідження);

практичні (лабораторне дослідження, біологічний диктант);

пошукові (складання діаграм, схем, проблемні питання).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1)    Складіть діаграму Вена (на дошці та в зошитах):

1        варіант: ознаки царства Рослини та царства Гриби;

2        варіант: ознаки царства Тварини та царства Гриби.

Обговорення робіт учнів, підведення підсумку про гриби як самостійне царство живих організмів.

2)    Заповнення таблиці (поставити знак + у відповідній колонці – одній чи декілька)

Поняття	Рослини	Тварини	Гриби
Мікологія
Клітинна стінка
Вакуоля
Хітин
Хлоропласти
Автотрофи
Гетеротрофи
Ядро

3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку.

   Прийом «Дивуй»

-          В одному грамі грунту живуть мільйони грибів. Вони разом з бактеріями та деякими тваринами, наприклад, дощовими черв’яками розкладають відмерлі органічні сполуки до такого стану, що їх знову можуть засвоювати рослини. Отже, гриби – це санітари планети.

-         Хліб випікають з допомогою грибів – дріжджів.

-         Антибіотики –  ліки, які використовують при лікуванні запальних процесів –, а також багато інших ліків виробляють із грибів.

-         Часто хвороби рослин, тварин та людей викликаються саме грибами.

-         Вживання всього 50 г м’якоті блідої поганки призводить до смертельного отруєння дорослої людини.

  Отже, значення грибів у природі та в житті людини як позитивне, так і негативне;  живуть вони в найрізноманітніших умовах середовища. Гриби вступають у різні типи взаємозв’язків із іншими живими організмами і мають особливості щодо способу живлення.

  На уроці ми вивчимо екологічні групи грибів за характером живлення, познайомимось з їх роллю в природі та житті людини.

4. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

   Розповідь учителя, робота із таблицями та малюнками підручника.

  Всі гриби за способом живлення – гетеротрофи. Але, залежно від типу взаємозв’язку гриба із іншими живими організмами, розрізняють декілька екологічних груп грибів за характером живлення.

  Сапротрофи – це група організмів, які живляться відмерлими органічними рештками. Сюди належать гриби, бактерії, найпростіші, черв’яки, членистоногі. Гриби – сапротрофи селяться на мертвій деревині (опеньок), скупченні органічних речовин (печериця, дощовик, гнойовик чубатий), залишках продуктів харчування (мукор, пеніцил, аспаргіл).

  Мукор, пеніцил, аспаргіл відносять до цвілевих грибів. Вони можуть оселятись і на неживих об’єктах – стінах, предметах побуту. Цвілеві гриби полюбляють вологе середовище, тому що вбирають лише розчини речовин.

  Мукор – типовий представник цвілевих грибів, належить до нижчих грибів, адже вся його грибниця – це одна велика розгалуджена клітина.

  Лабораторне дослідження. Розгляньте мікропрепарат мукора. Зверніть увагу на нитки грибниці, спорангії та спори.

  Гриби, які утворюють мікоризу. Деякі гриби вступають у симбіоз із коренями дерев. Їх гіфи густо обплітають та навіть проникають у тканину кореня. До мікоризоутворюючих грибів належать підберезник, підосичник, білий гриб, лисички, маслюки.

   Гриби-паразити – харчуються речовинами живих організмів. Вони зменшують врожаї культурних рослин, викликають хвороби тварин та людей.

  Повідомлення учнів:

     1) ольпідіум – хвороба розсади капусти;

     2) синтрихіум – збудник раку картоплі;

     3) фітофтора – небезпечний гість з американського континенту;

     4) фітофтора – причина масового голоду в Ірландії в 50-их роках ХІХст.

Робота  в групах за матеріалами підручника та інтернет – ресурсами (Учитель об’єднує учнів у три групи, дає завдання для кожної групи)

  Запитання для 1 групи.

-          Яке значення грибів-сапротрофів у природі?

-         Чому не можна вживати продукти, уражені  цвілевими грибами?                          

 Запитання для 2 групи.

 -  Яку користь отримує гриб від мікоризи із деревами?

 -  Яку користь отримують лісові дерева від співжиття із грибами?

  Запитання для 3 групи.

 - Які ознаки    фітофтори пасльонових рослин?

 - Чим шкідливий та корисний трутовик?  

5. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі.

1) Викреслити зайве поняття, пояснити чому саме це поняття зайве?

    а) гриби, хітин, фотосинтез, сечовина.

    б) бульба картоплі, паразит, синтрихіум, мікориза;

    в) мікориза, паразити, сапротрофи, автотрофи.

2) Розмістіть поняття від часткових до більш узагальнених: гетеротрофи, паразити, сапротрофи, спосіб живлення, мікоризоутворюючі.

6. Узагальнення та систематизація знань.

1) Біологічний диктант, взаємоперевірка результатів

     1. Нитки, з яких утворена грибниця.

     2. Тіло гриба, утворене гіфами.

     3. Співіснування гриба з корінням дерев.

     4. Спеціальна клітина безстатевого розмноження грибів.

     5. Спосіб живлення грибів.

     6. Нижчий цвілевий гриб.

     7. Нижчий паразитичний гриб, що вражає рослини родини пасльонових.

     8. Гриби, які селяться на живих організмах.

     9. Запасаюча  речовина грибів.

    10. Органічна сполука, що будує клітинну стінку грибів.

    11. Гриби, що живляться відмерлими рештками.

    12. Наука, яка вивчає гриби.

2) Гра «П’ять журналістських запитань» - учні складають запитання з вивченої теми, які починаються словами: «Що? Де? Коли? Як? Чому?».

7. Підсумки уроку, оцінювання учнів.

 8. Домашнє завдання.

 § 52 – опрацювати; завдання «Поміркуйте» ст. 198.

 Індивідуальні завдання: підготувати інформацію про різноманітність лишайників.