Урок. Загальна характеристика голонасінних, їх середовище існування

Урок. Загальна характеристика голонасінних, їх середовище існування

Цілі:

ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки голонасінних; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів; розвивати розумові процеси — аналізу, синтезу, навички співпраці; любові до біології як науки.  

 Мета уроку:

учні мають називати основні місця, де ростуть голонасінні; називати ознаки голонасінних; учні мають розпізнавати голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками й малюнками та називати їх. Очікувані результати:

Обладнання:

малюнки із зображенням рослин відділу Голонасінні, енциклопедії та довідники, географічні карти, чорна скринька.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

1. Організаційний етап

- Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

А). Розминка.

Логічна вправа ,,Постав на місце"

Складіть девіз уроку з ,,розсипаних" слів: навчити, добре, знати, хто, все, хоче, того.

Відповідь: Добре того навчити, хто хоче все знати.

2. Мотивація пізнавальної діяльності.

Учитель. Представники відділу Голонасінні нам трапляються на кожному кроці: у парках і скверах, на вулицях і в супермаркетах, бачимо їх у мультфільмах або біля під'їзду власного будинку. Але, незважаючи на це, розповісти про те, як живуть ці дивовижні рослини, може не кожен. Сьогодні на уроці ми дізнаємося всі подробиці про будову, життєвий цикл і різноманітність голонасінних.

  Отже, тема сьогоднішнього уроку --- ,,Загальна характеристика голонасінних".

3. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда

— Пригадайте, які вищі спорові рослини ви вивчали.

— Чому вони не стали панівною групою на нашій планеті?

— Які рослини займають панівне становище на сучасному етапі?

— Наведіть приклади насінних рослин.

Слово вчителя

За стародавньою легендою, китайський імператор Шен Нунг, який правив у 2800 р. до н. е., помітив, що його придворні у певному віці стають забудькуватими, у них погіршується пам’ять і розумові здібності. Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, імператор почув голос: «Дерево, на яке ти зараз дивишся, відновить розум та пам’ять твоїх близьких і друзів». Імператор покликав прислугу і наказав зібрати листя з гінкго та приготувати з нього настій. Цей напій щоденно давали всім, хто хворів на забудькуватість. Уже через декілька тижнів Шен Нунг помітив, що пам’ять повернулася до його підлеглих. З того часу в Китаї дерево гінкго є священним.

Але мало хто знає, що гінкго дволопатеве, про яке йшла мова в легенді, та добре відомі нам сосна і ялина є своєрідними «родичами» і належать до відділу Голонасінні.

- «Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «голонасінні». Усі відповіді записуються до «Асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: насіння, голе насіння, шишки, хвоя, дерево, голки тощо.

4. Засвоєння нового матеріалу

1. Загальна характеристика голонасінних

Розповідь учителя

Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав’язі («голе»). Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою,— значний крок, що зумовив широке й швидке поширення голонасінних рослин на суші. У процесі розвитку рослинного світу насінина з’явилась раніше, ніж квітка й плід. У голонасінних насіння не захищене стінками плоду і лежить відкрито на насінних лусках. Не менш важливим пристосуванням до життя на суші є можливість внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розміщений відкрито насінний зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насіннєвих зачатків формується насіння. У насінині вже є зародок з корінцем, бруньками і зародковими листками (сім’ядолями), вкритими насіннєвою шкіркою і забезпеченими запасом поживних речовин.

Складання опорної схеми

                                          Насінина (багатоклітинна)

               Зародок                                                                        Поживні речовини

Корінець  Сім’ядолі   Брунечка                             

Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговники, гінкгові, гнетові та хвойні.

Ми вже згадували сьогодні одну з легенд про гінкго дволопатеве, але це дерево за весь час свого існування залишило багато слідів в історії різних народів.

Повідомлення учня.

Гінкго дволопатеве

Гінкго дволопатеве — реліктове дерево, єдиний представник класу гінкгових, який дожив до наших днів. Було значно поширене на планеті Земля в мезозойську еру — 250 млн років тому. Дерева гінкго тоді займали величезний, майже космополітний ареал. І скрізь на берегах озер, боліт траплялися у рослини.

Нині в природних умовах гінкго збереглися лише на незначній території у Східному Китаї, у горах Тянь Му-Шань, де воно утворює ліс разом із хвойними і широколистими породами дерев.

З давніх-давен дерева гінкго росли біля храмів і гробниць у Японії і Китаї. І деякі зі «священних» дерев у Сендаї були дуже старими. За легендою одне з них було висаджене 1200 років тому, коли японський імператор і його оточення поміняли релігію предків на буддизм.

У Японії і Кореї молодята в день весілля ділили листок гінкго на дві частини і зберігали все життя як талісман непохитної подружньої вірності. І зараз гінкго вирощують біля храмів, а подекуди збереглася і ця традиція.

Для науки вперше це дерево було відкрите в 1690 р. Є. Кемпфером, який служив лікарем при голландському посольстві в Нагасакі. Його зацікавило дерево з напрочуд незвичним і оригінальним дволопатевим листям. У 1712 р. він описав це дерево під назвою Ginkgo, що приблизно означає «срібний абрикос». Автором повної наукової назви Ginkgo biloba (Гінкго білоба) є К. Лінней. У 1730 р., повертаючись у Європу, Є. Кемпфер взяв насіння цього дерева. Так дерево гінкго вперше з’явилося в ботанічному саду Утрехте, у Голландії, а в Америку його завезли у 1784 р.

У в’єтнамській народній медицині для лікування різноманітних захворювань листя гінкго використовувалося ще 5 тис. років тому. У давній східній медицині препарати гінкго мали дуже поетичні назви, наприклад «качині лапки», «нігті Будди», «листок метелика» та ін.

Західна наукова медицина зацікавилася гінкго в 50-х роках XX ст., коли були започатковані наукові дослідження і клінічні випробування препаратів з його листя. Тоді вперше були виявлені антиоксидантні властивості препаратів з листя гінкго, про що не було відомо східній медицині.

Англійський учений-біолог А. С’юард писав у журналі «Науковий прогрес»: «Упродовж багатьох тисячоліть це дерево було об’єктом благоговіння як частинка спадщини Золотого Віку, у зв’язку з чим йому приписується магічна і чудодійна сила. Ми ж, люди західної культури, не можемо не віддати належне цьому священному дереву Сходу, адже воно — сама історія, приклад всеперемагаючого життя! Дерево гінкго є символом життя, що дійшло до наших днів з таких далеких глибин минувшини, які розум людини не в змозі осягнути».

Розповідь учителя (демонстрація гербарного матеріалу)

Найбільше значення серед голонасінних мають хвойні.

Хвойні — найчисленніші й найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, вони налічують 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони посідають друге місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що перебуває в розквіті. За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен (сосна-пігмей гірських і субальпійських торфовищ заввишки до 1 м) до гігантських дерев (секвоя —

100 м заввишки та 11 м у діаметрі, мамонтове дерево — до 12 м у діаметрі). Трав’янистих рослин серед хвойних не виявлено. Назву рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки — хвою, яка розміщена на вкорочених пагонах поодинці або зібрана в пучки.

У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких видів вони опадають щороку (модрина).

Складання опорного конспекту (самостійна робота учнів)

1. Загальна характеристика голонасінних

— Відомо близько 800 сучасних видів голонасінних.

— Життєві форми — дерева, кущі.

— Мають добре розвинені вегетативні органи.

— Кора і деревина хвойних має багато смоляних канальців із живицею.

— Листки у вигляді голок або лусок, живуть кілька років.

— Розмножуються насінням, яке розвивається в шишках.

— Для запилення не потрібна вода, його здійснює вітер.

2. Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної

Розповідь учителя

Органи розмноження у сосни звичайної вперше формуються на 15–40-му році життя (залежно від місця зростання). До цього часу на деревах формуються шишки двох видів: дрібні чоловічі (до 2,5 см завдовжки) і великі жіночі (у деяких видів до 45 см завдовжки).

Червонуваті жіночі шишки утворюються на верхівках сьогорічних пагонів наприкінці весни. На осі такої шишки розміщені два види лусок: зовнішні — покривні — і внутрішні — насінні. На зовнішньому боці насіннєвої луски розміщені два насінні зачатки з пилковходами на верхівках.

Світло-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, вони зібрані групами. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщено два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях пилкового зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини — повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.

Сосна, як і всі голонасінні рослини, запилюється вітром. Пізньої весни або на початку літа насінні луски жіночих шишок дещо відхиляються. Велика кількість пилку (полегшеного завдяки наявності двох повітряних мішків), принесеного вітром, потрапляє між насінні луски і затримується, прилипаючи до густої рідини, що виділяється через пилковхід. Рідина змочує пилкові зерна і всмоктує їх усередину насінного зачатка приблизно впродовж 10 хв. Після запилення насіннєві луски зближуються і залишаються щільно притиснутими до достигання насіння.

У сосни від запилення до запліднення минає 12–14 місяців. Запліднення (не подвійне) починається з проростання пилкової трубки, яка повільно просувається до яйцеклітини. Злиття жіночих і чоловічих ядер також відбувається повільно.

Учні формулюють висновок:

Отже, у голонасінних рослин чоловічі клітини досягають жіночих завдяки наявності пилкової трубки і не потребують для цього процесу води, що є важливою рисою пристосування до життя на суші.

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацьовування:

— Як відбувається розвиток зародка й утворення насінини?

Очікувана відповідь учнів:

Після утворення зиготи розпочинаються розвиток зародка і формування насінини. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, який складається з корінця, стебельця, кількох сім’ядоль (5–12) і бруньки, з покривів насіннєвого зачатка формуються покриви насінини.

Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення або на початку осені. У міру дозрівання жіноча шишка дуже розростається, з червоної вона стає зеленою, а потім — бурою. У дозрілої бурої шишки взимку або напровесні луски відхиляються, насіння висипається. Насінина сосни має прозорі крильця, за допомогою яких переноситься вітром. Висипання насіння відбувається через 1,5 року після запилення.

Насіння сосни проростає на будь-якому ґрунті: піщаному, кам’янистому, болотному, навіть на голих скелях. Молоді паростки можуть витримувати заморозки, нестачу вологи, але гинуть у тіні. Сосонки швидко ростуть, збільшуючись за рік на 30–40 см.

«Коло ідей»

Запитання до учнів:

— Як визначити вік сосни, не пошкоджуючи її? (Починаючи з другого року життя, дерево щороку утворює кільце гілок. За кількістю цих кілець можна підрахувати, скільки років сосні.)

3. Середовище існування голонасінних

Бесіда

Запитання до учнів:

— Де розповсюджені голонасінні? (Голонасінні поширені на всіх континентах.)

Завдання для учнів:

— Використовуючи текст підручника, визначте особливості поширення голонасінних рослин.

Очікувана відповідь учнів:

Голонасінні ростуть у різних широтах, входять до складу мішаних і хвойних лісів. Майже 95 % лісів земної кулі складаються лише з хвойних рослин або є мішаними. Великі хвойні ліси помірних широт називаються тайгою. Десятки видів хвойних зростають також і в Південній півкулі. У горах ці рослини утворюють високогірні хвойні ліси.

5. Узагальнення і закріплення знань

- «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити запропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1) Життєві форми голонасінних — дерева, кущі, трави.

2) Молоді жіночі шишки сосни жовті, а чоловічі — бурі.

3) Запилення голонасінних здійснюється вітром.

4) Сосна та ялина належать до голонасінних рослин.

5) В Україні найбільш поширені гінкгові.

6) Насіння в голонасінних лежить на лусках шишок «голо», незахищено.

7) Серед голонасінних є квіткові рослини.

8) Шишки хвойних бувають чоловічі і жіночі.

9) Живиця — це смола хвойних рослин.

10) У хвойних немає листків, а є маленькі голочки — хвоя.

11) Деякі голонасінні не утворюють насіння.

12) Голонасінні мають потужну стрижневу кореневу систему.

Відповіді:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

– – + + – + – + + – – +

- Закінчіть речення.

1. Листки голонасінних … (Хвоя.)

2. У корі та деревині голонасінних багато канальців, що називаються … (Смоляні ходи.)

3. Смоляні канали вислані клітинами, які здатні виділяти …(Живицю.)

4.Вкорочені видозміненні пагони голонасінних… (Шишки).

5.У чоловічих шишках формуються …( Пилкові зерна).

6.У жіночих шишках формуються … ( Насінні зачатки.)

7.Пилкове зерно має заповнені повітрям … ( Повітряні мішки ).

8. Молоді жіночі шишки … (Червоного кольору).

9. Молоді чоловічі шишки …. (Жовтого кольору).

10. Сосна починає утворювати насіння на … ( 12 – 15 році життя ).

11. У життєвому циклі голонасінних переважає … (Спорофіт).

12. Життєві форми голонасінних … ( Дерева, кущі).

6. Підбиття підсумків уроку.

Фронтальна бесіда.

1.Скільки класів включає відділ Голонасінних? ( 4 --- Гнетові, Гінкгові, Саговникові, Хвойні).

2.Скільки видів входить до класу Гінкгові ? (Один --- гінкго дволопатеве ).

3.На сосні багато шишок --- добре вродить зернова культура … ( Ячмінь).

4.Найпоширеніша в Україні рослина з відділу Голонасінні. ( Сосна звичайна ).

5. На гербі якої азіатської країни зображено кедр ? ( Лівану ).

6.Чим заповнена величезна кількість смоляних ходів сосни звичайної ?( Живицею).

7. Чим представлена провідна тканина хвойних ? ( Трахеїдами --- особливими видовженими клітинами із загостреними кінцями ).

8.Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатку рухаються два спермії. Один зі сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, а другий … ? ( Гине, тому ендосперм голонасінних гаплоїдний , бо він утворений вегетативними клітинами жіночого гаметофіту).

9. Чому в повітрі хвойних лісів мало бактерій ? (Тому ,що ці дерева виділяють велику кількість фітонцидів).

10.Які з перелічених видів рослин занесено до Червоної книги України: модрину польську, тис ягідний чи сосну кедрову? (Всі три види).

11. ,,Кедрові горіхи" ---- це насіння сосни сибірської чи плоди ? (Насіння).

12.Ефірну олію якої рослини з родини Соснові використовують для виготовлення фіксованих мікропрепаратів? ( Ялиці білої).

13.Чому соснові ліси світлі? (Нижні гілки сосни з віком відмирають, і крона залишається біля верхівки.)

14. Навіщо в Україні сосну штучно насаджують на піщаних терасах річок ? (Для закріплення грунту. На піщаних грунтах у сосни, крім головного кореня, розвиваються ще й бічні, які добре закріплюють грунт.)

15. Які роди включає родина Соснові ? ( сосна, Ялина, Ялиця, Модрина).

16.Які ліси за часів Петра / називали ,,корабельними гаями"?( Модринові. Їхню деревину використовували для будівництва кораблів.)

Допишіть пропущені слова.

1. Будинки італійського міста Венеції сотні років стоять на полях стійкої до гниття деревини… (Модрина).

2.Хвоя багата на вітаміни, особливо на вітамін … (С).

3. Для лікування ран, опіків у медицині широко застосовують … (Живицю).

4.Речовина , яку використовують для лікування хвороб серцево – судинної системи … ( Камфора ).

5. Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість … (Фітонцидів).

6.,, Кедровими горішками " в народі називають насіння … ( Сосни сибірської ).

7. Особливо багаті на фітонциди … ( Смерекові ліси ).

8. Спалюючи деревину ялини, отримують … ( Активоване вугілля ).

9. Зменшення площі лісів призводить до зменшення чисельності … ( Тварин ).

10.Багато хвойних мають естетичне значення, їх використовують як … ( Декоративні рослини ).

11.Чим менша площа лісів, тим менше рослини поглинають із повітря … (Вуглекислого газу ).

12. Сосна дуже чутлива до впливу … ( Радіації ).

- Продовжіть думку.

1. Найпоширеніший вид роду Сосна … (Сосна звичайна ).

2.У Карпатах вище смуги листяних лісів поширена … ( Сосна гірська ).

3.У Криму росте могутня, до 40 м. заввишки … ( Сосна Кримська ).

4.Сосна, вік якої становить майже 4900 років … ( Сосна довговічна ).

5.З роду Ялини найпоширенішою є … ( Ялина європейська ).

6.Декоративна ялиця, яка росте в Карпатах … ( Ялиця біла).

7.Величезні лісові масиви Сибіру утворює … ( Ялиця сибірська ).

8.Яку рослину роду Модрина культивують в Україні… ( Модрину сибірську ).

9. Священне дерево в Індії та Лівані …( Кедр ).

10.Шишки малиново – червоного кольору утворює рослина … (Тис ягідний ).

9.А чи знаєте ви, що …

1.Гінкго дволопатеве --- високе листопадне дерево. Поширене в Китаї , Японії, Кореї. Відвар його листя використовують для поліпшення пам'яті й розширення судин головного мозку.

2. Красива деревина ялиці --- чудова сировина для виготовлення музичних інструментів ( віолончелей , піаніно, контрабасів ). Використовують деревину з річними кільцями однакової ширини.

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _

7.2.Індивідуальні та творчі завдання_:__________________________________________

.*учням --- знайти народні прикмети й фенологічні спостереження стосовно рослин з відділу Голонасінні;

** учням --- знайти матеріал про використання рослин цього відділу в народній медицині.

1. Скласти сенкани на теми «Хвоя», «Шишка».

2. Підібрати або скласти загадки про ялину, сосну, шишки тощо.